?

Log in

rolland_92 [userpic]

Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила»

  Ось і настав час довгих постів. Перший в 2017 році запис я зроблю про одне з надзвичайних місць в якому мені довелось побувати у жовтні 2016 р.  - національному заповіднику "Кам'яна Могила" у смт Мирне в Приазов"ї.

   Місце унікальне. Таке собі доісторичне дно, якщо це описати двома словами. А їх тут замало. В заповіднику зосереджені пам"ятки геології, доісторії та власне історії. Геологічна частина, це власне сам пагорб-могила з піщаних брил. Те що залишилось від дна/мілини Сарматського моря. Сліди ж людської діяльності тут датуються від часів пізнього палеоліту. Далі піде невеличка розповідь про сам населений пункт, а потім вже про заповідник в деталях.


1. До Мирного ми дісталися маршруткою з Мелітополя. Проблем із цим немає. В самому селищі міського типу пройшли вулицею Південною, якою від зупинки маршрутки пройшли до самої брами заповідника. Переважна забудова вулиці такі от величенькі, але малоповерхові будинки. Для Києва така забудова притаманна для повоєнних соцмістечок.

2. Але коли придивляєшся детальніше, одразу помічаєш південноукраїнський колорит. Дах - переважно з глиняної черепиці. Будівлі мають великі балкони-галереї, на яких зберігається чимало рибальських принад - дається взанки близькість водойм, річки, лиману, моря. Так само й деревця біля будинків - абрикоси, незмінний супутник цього регіону.

3. Та колоритні двоповерхівки притаманні північній стороні вулиці. З іншої ж  такі от типові представники радянського періоду, а може й незалежності. Напис зроблений на будівлі бібліотеки.

4. Приклад використання місцевих біоресурсів. Зазначу, що вранішньому подорожньому до Кам"яної могили можна не переживати стосовно чаю/кави/печива у Мирному. Магазини де це мождна придбати вранці (до 8-ї години) тут є. Один як раз поряд із зупинкою маршрутки. Мандруємо далі до заповідника.

5. До нього йти автомобільною дорогою, на якій здорові покажчики завжди даватимуть Вам вірний напрямок. По дорозі можна побачити такі от здорові отари овець і згадати Фальц-Фейнів, дуже гарні і різнокодьорові осінні пейзажі, яким я колись присвячу окремий нарис,  сліди від гусеничних траків на асфальті й близбкість лінії зіткнення.... З слідами взагалі щось незрозуміле було. Їх так багато. Знаю, що в Мирному є вч, можливо десь поряд полігон? Бо не думаю щоб це сільгосп. техніка таке лишила.

6. От ми і на брамі заповідника. Видно касу. Поруч туалет та майданчик для відпочинку. Ціна для відвідування невеликі. Персонал привітний. Про деталі дещо пізніше. Зараз же скажу, що заповідник включає в себе сам пагорб та прилеглу територію, музей та парки кам"яних фігур-скульптур.

7.Ось вона, довгоочікувана Кам'яна Могила !

8. Зблизька це виглядає ось так. Специфічно. Кам"яні брили і пісок. По суті і фото виходять - одне каміння, але все ж каміння тут крсиве і кожна брила тут по-своєму неповторна.

9. Крім свого розміру і форм брили приваблюють ще великою кількісттю різнокольорових лишайників.

10. І ось такими от побудовами. Природними. Поціновувачам дольменів, менгірів та кромлехів тут буде цікаво, хоча потворюсь конкретно це пам"ятка природи. Діяльність людини ту полягала в дещо іншому.

11. А саме в сакралізації місцини і відповідним оздобленням каміння у вигляді петролгліфів (написів). Незвичне нагромадження брил, яке домінувало над степовою місцевісттю привабило людину, і через свою незвичайність, можливо, набуло такого обожествленне. А не виключено, що і слугувало безпосередньо житлом. Та серед багатьох але написаних тут є одне й дуже вагоме. Шановні відвідувачі, якщо Ви розраховуєте побачити тут петрогліфи, а по ідеї більшість сюди і мають їхати за цим, то Ви їх тут не побачите. Вони - зоконсервовані (засипані піском), щоб їх не спаплюжиди вдячні нащадки. Репліки написів можна зобачити в місцевому музеї. І це, шановні, вибачте на слові, зрада, бо оскільки я плачу гроші, то хочу зповна насолодитись однією з найвизначніших пам"яток своєї держави. Доступне ж з цікавинок - енеолітине святилище(-жертовник, який туристи з нього зробили нині). Воно знаходиться на вершині пагорба. Серед прийнятних фото з ним вирішив обрати саме це.

12. Під однією з нижніх брил. Здається, з іншої сторони могили. тут мене зацікавили лінії на камені. Вони здаються рукотворні, і цікаво, це сучасна творчість, там є й така - розбірливі написи, чи серед цього є й петрогліфи? От на жаль не запитав про цю деталь в працівників музею.

13. Те ж саме, ну і Ви, якби, в печері:)

14. Тепер поговоримо про красу каміння. Час відобразився у ньому шляхом накопичення різних відкладнень.

15. А ще попереднє поєднується з формами та рослиністтю.

16. І виходить так, що суто розглядаючи каміння тут можна провести багато часу.

17. Такі от шедеври природи.
18. Більшість написів тут зосереджено в гротах, які позначені такими плитами.

19. На пагорбі. Пересуваєтесь Ви ним за допомогою власних рук та ніг. Сходинок чи драбинок тут немає. Повний контакт з минулим, так би мовити. Тому, будьте обережні, бо травмуватись легко. Винляд на відтинок автошляху Новопилипівка-Мирне/Тамбовка.

20. Обходимо могилу, і бачимо річку Молочну з її плавнями. Прямуємо до гроту Бика.

21. Повз такі кам"яні пейзажі.

22. Остеологічні (кістяні) залишки. Гадаю, сучасні.

23. Лінії, які не дають спокою.

24. Ці щілини, проходи в камінні приваблюють своєю загадковісттю.

25. Деталі гроту і сліди життєдіяльності птахів. Для незнаючої людини тут тнавіть важко казати про маштаби об"ємів зображеного, маю на увазі яма знизу може видатись, як фрагментом печери, так і просто маленькою ямою.

26. Вся інформація на фото.

27. А тут дивуєшся з деяких відносно рівних ліній.

28. Це вже з нашої доби. Вибрав такий от неординарний напис. А загалом, сучасна доба тут звичайно ж сміттям позначена (пляшки, кришки тощо), але не в критичній кількості.

29. Ось така вона, Кам'яна Могила, серед приазовського степу.

30. Дорогою до основної пам"ятки є ось таке нагромадження каміння, яке ніби готує Вас до зустрічі із більшими маштабами.
31. Фото зроблене з оглядового майданчику над музеєм. Дах музейної споруди у лівому нижньому куті. Ось так глянеш в далечінь (як і на фото з могили), і розумієш, що десь подібні пейзажі ти вже бачив, і часто. Саме так. Переважна більшість з ТБ, а є ті хто і не з телебачення. Це і є приазовські степи, з якими ми частіше нині, як я вже казав, хто опосередковано, а хто й ні, знайомі із зведень та репортажів про події у секторі "М" , Маріуполь-Широкине. Близькість моря тут відчувається у вітрі, як на мене. Він тут дуже потужний і пронизуючий.

32. Палеозологічні (залишки фрагментів кістяка мамонта та південного слона) та палеоботанічні (відбиток водоростей) експонати. Загалом в музеї представлена історія, як самої пам"ятки від доісторичної доби до залізного віку (пам"ятки часів гунської доби, Русі тощо), так і її дослідженню та створення заповідника. Є й документи за підписом "непотоплюваного" до нинішнього часу П.П. Толочка, який вже тоді був очільником Інституту Археології. Вхід до музею символічний, 10 грн дорослий квиток. Якщо Вас щось зацікавить з експозиції - працівник детально розповість, приємно дуже:)

33. А ось так тут представлені набивші оскомину петрогліфи.

34. Над музеєм є вже згадуваний оглядовий майданчик з курганом, який вінчає баба - звична для ока, можна навіть сказати, традиційна в цьому краї)

35. Їх тут чимало, ось одна біля входу в заповідник, над поитковою доріжкою до музею.

36. Скульптурний парк прикрашений рослинами.

37. На деяких пам"ятках помітні музейні інвентарні написи.

38. А от ще це? Фрагменти колон, чи механізму, з млина, скажімо.

39. Детальніше про інформаціїні плити/стенди/покажчики. Їх тут вистачає! Ось, знак пам"ятки археології. Між іншим, пошкодити її досить легко. Могилі шкодить навіть сама природа - ерозію під дією вітрів та опадів ніхто не відміняв. Накриття Кам"яної могили питання дискусійне. З одного боку треба, бо пам"ятка все ж поступово руйнується, з іншого стільки часу просто неба простояла і далі встоїть, тоді не буде такого історичного пейзажу. Але, відкритим лишається питання безпеки - під"йом/спуск з пагорбу тощо.

40. В пам"ять про заснування заповідника у часи президенства В. Ющенка. Стоїьб біля входу.

41. Карта.

42. План могили, ще й з детальними малюнками.

43. Суто текстовий, двомовний)

44. І впізнаване лого заповідника. Його можна побачити на всіх покажчиках від Мирного до Могили. Щоправда останнє слово буде варіюватись  грейв/томб. Сувенірних магнітів цього разу в касі не було, сказали - вже не сезон (14 жовтня), можна було придбати статуетки-баб та інформаційні буклети, книги. Буклет я придбав. Вхідний квиток на територію тут, як магазинний чек (це мінус!) і має символічну ціну - 15 грн. А маштаб місця - світовий. Сюди 100% завітати варто, думаю не пошкодуєте, хоч мені і доводилось чути різні думки. І ще трохи Мирного:)

45. Мене привабив розписаний в такі графіті паркан біля зупинки.

46. Одна зі стін зупинки.

47. Повний варіант титульного фото. Це зупинка, з якої їдуть звідси до Маріуполя. Он, на ллаві, вірні супутники туристів, і самих мандрівників тут побувало чимало, гадаю. А такий розпис зупинків має свідчити про те, що Мирне пишається своєю пам"яткою, і це правильно!

Лінки:
Сайт заповідника: http://ua.stonegrave.org/contacts

Comments

Posted by: airborn (airborn76)
Posted at: 18 січня 2017 21:31 (UTC)
Kyiv

Дякую за розповідь.
У мене років з 12 у планах відвідати цей заповідник.

Posted by: rolland_92 (rolland_92)
Posted at: 19 січня 2017 15:59 (UTC)

Будь ласка) Плани гарні. Відвідин він вартий 100%. Та і не так важко туди потрапити, як це видається на перший погляд.

Posted by: itro (itro)
Posted at: 19 січня 2017 05:11 (UTC)

Занесу до свого плану-списку! Дякую!

Posted by: rolland_92 (rolland_92)
Posted at: 19 січня 2017 15:59 (UTC)

На здоров"я. Місце цікаве, гадаю не пошкодуєте. А стосовно петрогліфів, я попередив:)

4 Читати коментарі